Примітно, що подібну помилку зробили творці фільму «Я, робот» 2004 року. Коли суперкомп’ютер В.І.К.І. приймає рішення обмежити свободу жителів планети, щоб вони ненароком не завдали шкоди один одному і своєму майбутньому, вона виконує не Перший Закон, а саме Нульовий. Ще цікавіше те, що таким чином у фільмі показується протиріччя Нульового Закону Першому, його неетичність. Дійсно, коли мова йде про благо людства, система не може розглядати людей окремо, а значить, їй ніщо не заважає порушити права і свободу будь-якого або навіть кожної людини. Під час воєн, а нерідко і в мирного життя, люди наносять шкоду собі, що оточують, своїй культурі. Тому на підставі Нульового Закону цілком логічно тримати людей під постійною опікою, не виконуючи накази настільки нерозумних істот.

Модифікація Першого Закону

У автобіографічні записах Азімова говориться, що друга частина Першого Закону з’явилася з-за сатиричної поеми Артура Хью Клоу «Останній Декалогу», де є така рядок: «Не убий, але й не занадто старайся зберегти іншому життя». [12]

В оповіданні «Як загубився робот» кілька роботів із серії НС (Нестор) були випущені тільки з «половиною» Першого Закону, яка звучить так:

1. Робот не може завдати шкоди людині.