Морська зірка Корнеллського університету, частина 6
Основна мета дослідження була в демонстрації працездатності самої концепції самопізнання, що й було блискуче здійснено: робот зміг не тільки самостійно оцінити обстановку, побудувавши власну віртуальну модель, але і продовжував пересуватися після видалення будь-якого з щупальцями. Крім того, своїм експериментом наукова група Ліпсона довела, що для комфортного існування в навколишньому світі майбутнім роботам немає необхідності мати детальною моделлю свого тіла.
Розумність робота «Морська зірка», його здатність представляти себе й адаптуватися до самого себе виділяють його з-поміж собі подібних. «Ми не думаємо, що це дійсно самосвідомість, коли робот думає про себе, що він думає, – вважає Ліпсон. – Але я насправді вважаю, що він перебуває на шляху до свідомості, як кішка, – где-то на цьому рівні «.
Бонгард вважає, що робот, в деякому розумінні, «сознателен» на примітивному рівні, тому що він «думає про себе». Дослідники тим часом визнають, що робот сам по собі простий і успіхи поки скромні, але основний алгоритм вже може бути застосований в куди більш складних машинах, щоб дозволити їм пристосовуватися до змін у навколишньому середовищі і самостійно себе ремонтувати, замінюючи деталі.
Похожие записи
Рубрика: Самосвідомість роботів | Метки: адаптація, використання роботів, призначення роботів, функції