Азимов у своїх творах переконливо показує, що ці закони, будучи закладені в програму-мозок робота у вигляді обов’язкових (безумовно виконуваних роботом) законів виключають можливість прояви будь-яких недружніх дій робота по відношенню до людини. Наводяться також приклади негативних наслідків, що виникають у випадку, коли люди нехтуючи вимогам обов’язковості трьох законів блокують на етапі програмування робота один із законів (наприклад, друга частина першого закону). У цьому випадку робот може знайти логічно несуперечливого рішення, що дозволяє йому порушити 1-й закон і стати небезпечним для людини.

Також Айзеком Азімовим (в романах «Роботи та Імперія», «На шляху до основи») сформульовано так званий «нульовий» закон робототехніки: «Робот не може заподіяти шкоду людству або своїм бездіяльністю сприяти цьому»