Траєкторії руху черепашок Грея Уолтера
В подальшому подібні пристрої, моделюючі поведінка живих організмів, стали предметом пильної уваги і вивчення. Широку популярність отримали миша, відшукуються дорогу в лабіринті, яку збудував американський математик і кібернетик Клод Шеннон (Claude Elwood Shannon); білка, що збирає горіхи і відносять їх у гніздо, створена американцем Едмуном Берклі (Edmund Berkeley); електронні лисиці Барбара та Джоб, виготовлені французьким фізиком Альбер Дюкроком (Albert Ducrocq), черепаха Ейхлера, яка могла реагувати на світло, звук і дотик (одночасний вплив двох подразників – дотику та звуку – викликало виникнення умовного рефлексу). Оригінальну черепаху побудували співробітники Інституту автоматики і телемеханіки АН СРСР Р.Р. Васильєв і А.П. Петровський.
Створенням біоморфних роботів, що базуються на ідеях біологічних систем, згодом займалися видатні робототехніки Рідні Брукс (Rodney Brooks), директор MIT Computer Science and Artificial Intelligence Laboratory, і Марк Тілден (Mark W. Tilden), творець BEAM-технології – нової парадигми в сучасній робототехніці . Саме їм належить теорія створення робототехнічних систем, що базуються на рефлексу, реалізованих на низькому апаратному рівні.
Похожие записи
Рубрика: Історія робототехніки | Метки: біологічні системи, біоморфні роботи, пресування роботів, рефлекси роботів, рухи роботів